| Провідники в українському небі |
| („Урядовий кур’єр” 24.12.2007) |
За п’ятнадцять років своєї діяльності Украерорух забезпечив аеронавігаційним обслуговуванням понад три мільйони повітряних рейсів.
Кожен літак, який пролітає над нами – чи то рейсовий, чи то чартерний – ведуть за визначеним маршрутом авіадиспетчери, котрі працюють на землі, не зводячи очей з монітора, підтримуючи зв’язок з екіпажем. Окрім диспетчерів за безпеку польотів відповідають тисячі інших людей, зокрема, зв’язківці, метеорологи.
З нагоди п’ятнадцятиріччя від дня створення Украероруху на запитання нашого кореспондента відповідає генеральний директор підприємства Юрій Чередніченко.
– Украерорух – ровесник нашої незалежної держави, яка поступово і не без труднощів утверджується на просторах ринкової економіки і демократії. Тож, вочевидь, шлях від ідеї створення підприємства й до його становлення та розвитку був також непростим?
– Згадайте початок дев’яностих минулого століття – період нових надій, рішучих устремлінь і певного хаосу, як часто буває на роздоріжжі. Перед новоствореною державою постало чимало невідкладних завдань, і одне з них було – сформувати таку систему організації повітряного руху, яка відповідала б новим потребам нової країни. Це завдання лягло на плечі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, заснованого в грудні 1992 року. Тоді сама ідея створення самостійного підприємства, яке надавало б увесь спектр аеронавігаційних послуг, забезпечувало технічне вдосконалення галузі та соціальний розвиток працівників, виглядала доволі сміливою і навіть дещо зухвалою. Про необхідність змін українські фахівці заявляли задовго до здобуття незалежності. Тож народження Украероруху – результат титанічних зусиль багатьох людей, відданих справі. Без сумніву, цей шлях був непростим, але правильним. Ми стали прикладом для наслідування не лише для близьких, а й далеких сусідів. Скажімо, наші німецькі колеги створили добре знане у світі підприємство «DFS» пізніше за нас.
– Які завдання виконує Украерорух тепер?
– Основні функції нашого підприємства з моменту створення – це обслуговування повітряного руху, організація повітряного простору та потоків повітряного руху в небі України. Згодом до них додалося також забезпечення користувачів інформацією, необхідною для підготовки і виконання польотів у повітряному просторі України. Так до складу підприємства увійшла Служба аеронавігаційної інформації. Тоді ж окремим завданням стало здійснення професійної підготовки, підвищення кваліфікації та сертифікації авіаційного персоналу в новоствореному підрозділі – Навчально-сертифікаційному центрі.
Важливе завдання – постійне вдосконалення знань англійської мови, якою спілкується світова авіаційна спільнота. Насамперед, це стосується авіадиспетчерів, які ведуть радіообмін з екіпажами літаків. Вони мають знати мову бездоганно, бо у форс-мажорних ситуаціях, коли правильні слова не добирають, немає місця двозначностям – це може надто дорого коштувати. З березня наступного року набуває чинності вимога володіти англійською на четвертому рівні за шкалою Міжнародної організації цивільної авіації для всіх авіадиспетчерів країн-членів цієї організації. Крім того, ми постійно контролюємо технічний стан обладнання, здійснюючи льотні перевірки наземних засобів зв’язку, навігації та спостереження. Це завдання виконує авіакомпанія “Украерорух”.
Також в Україні функціонує Об’єднана цивільно-військова система організації повітряного руху, створена на базі окремого підрозділу підприємства – Українського центру планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху. Цивільні й військові фахівці працюють разом, в одному залі, що значно підвищує безпеку та ефективність використання повітряного простору. До речі, цей наш досвід вивчається і впроваджується багатьма європейськими державами.
– Отже, сьогодні вже можемо говорити про чималий досвід українських авіадиспетчерів. А чи швидко вдалося досягти перших успіхів?
– Формування підприємства тривало декілька років. Спочатку до складу Украероруху увійшли лише органи обслуговування повітряного руху. Невдовзі до них приєдналися також служби технічного забезпечення. У 1995 році підприємство завершило процес об’єднання всіх підрозділів, потрібних для надання повного спектру аеронавігаційних послуг та забезпечення діяльності й розвитку національної аеронавігаційної системи. Варто зазначити, що перший і найскладніший етап становлення новоствореного підприємства був би неможливим без згуртованості й самовідданості його працівників. Тоді вони ще не мали належного рівня оплати праці, але одностайно підтримали ініціативу спрямувати прибутки на розвиток і модернізацію. Завдяки цьому за технічним рівнем сучасна аеронавігаційна система України не поступається найкращим зразкам і повністю інтегрована до європейської. Свідченням цього у 2004 році став вступ України до Євроконтролю – Європейської організації з безпеки аеронавігації.
– Чи істотно змінилася ситуація в українському небі за ці півтора десятиліття?
– Змінилося все – і структура повітряного простору, і відповідні правила та процедури, і технічне обладнання, і законодавча база, і місце України серед світової авіаційної спільноти. Якщо говорити мовою фактів – довжина міжнародних повітряних трас в українському небі за останні десять років збільшилася у 6 разів і нині наближається до 50 тисяч кілометрів. Нашими послугами з аеронавігаційного обслуговування скористалися вже понад три з половиною тисячі іноземних і вітчизняних авіакомпаній. Динамічно зростають обсяги повітряного руху, наближаючись до річного показника у півмільйона польотів, а за весь час роботи Украероруху ми забезпечили аеронавігаційним обслуговуванням понад три мільйони рейсів.
– Звісно, основна постать у цьому процесі – авіадиспетчер, але ж колектив підприємства – це кілька тисяч фахівців, які працюють в усіх регіонах країни...
– Справді, професіоналізм українських авіадиспетчерів визнаний усім авіаційним співтовариством. Щодня, щомиті пильнують вони біля своїх моніторів, де кожен літак – усього лиш мітка, але за нею – сотні життів і доль. Аби всі екіпажі, пасажири і вантажі вчасно і безпечно прибули у пункт призначення, на землі працюють кілька тисяч людей різних спеціальностей – зв’язківці, електротехніки, метеорологи, лікарі... Від злагодженості їхніх дій, від результативної взаємодії усіх структурних підрозділів у різних регіонах України залежить ефективність роботи такого складного організму як Украерорух. А підприємство має сім регіональних структурних підрозділів – у Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Сімферополі, Одесі, Львові і, звісно, в Києві.
– Непросто досягти успіху, та ще складніше – утримувати завойовані позиції. Що робить для цього Украерорух?
Цього року ми відкрили два нові центри керування повітряним рухом – у Дніпропетровську та Сімферополі. Реалізовуємо проекти зі встановлення сучасних аеродромних локаторів та будівництва нових аеродромно-диспетчерських веж. Розпочато широкомасштабну заміну засобів радіозв’язку, створюється сучасна телекомунікаційна мережа підприємства. Для підвищення привабливості українського повітряного простору ми постійно працюємо над модернізацією вітчизняної аеронавігаційної системи, над поліпшенням якості послуг і рівня технічного устаткування, над вдосконаленням структури повітряного простору і розвитком транснаціональних повітряних коридорів з урахуванням потреб усіх користувачів. Ми прагнемо вже сьогодні відповідати новим викликам майбутнього. І статистика свідчить, що при плануванні міжнародних маршрутів авіаперевізники дедалі частіше надають перевагу українському повітряному простору.
Розмову вела
Євгенія Таганович |
|
