Міністерство розвитку громад та територій України
Державне підприємство
обслуговування повітряного руху України
Безпека. Ефективність. Відповідальність
In English
blank Новини
blank У дзеркалі ЗМІ
blank Прес-релізи
blank Документи
blank Фото- та відеогалерея
Новини
5 листопада 2025
Швеція підтримує відновлення української аеронавігації

24 вересня 2025
У Канаді відбулася 42-а Асамблея ICAO

31 липня 2025
Для тих, хто обирає професію

10 липня 2025
Украерорух та Leonardo і ENAV підписали Меморандум про співпрацю

27 червня 2025
Відбулося 63-є засідання Тимчасової Ради та Постійної комісії ЄВРОКОНТРОЛЮ

Новини
25 квітня 2012
ЗАБОРГОВАНІСТЬ авіакомпаній «Аеросвіт» та «МАУ» за аеронавігаційне обслуговування СТАЛА КРИТИЧНОЮ
Ситуація з розрахунками вітчизняних авіакомпаній за отримані аеронавігаційні послуги набула ознак критичної, оскільки суми боргів кожної почали накопичуватись іще з другої половини 2011 року і вже сягають кількох десятків мільйонів гривень.

ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» заборгувала Державному підприємству обслуговування повітряного руху України (Украерорух) близько 33 млн. грн., а ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» – понад 66 млн. грн.


Украерорух у співпраці з авіакомпаніями виступає за відкриті, чесні, партнерські взаємини, тому завжди рахується з тимчасовими проблемами українських перевізників і постійно йде їм назустріч, робить численні поступки, приймаючи зручні для них графіки погашення заборгованості та схеми реструктуризації боргів. Це зумовлено політикою національного провайдера аеронавігаційного обслуговування, а також прагненням і в критичних ситуаціях діяти в інтересах авіапасажирів.

Проте поміркованість у діях Украероруху, очевидно, розцінюється боржниками хибно, оскільки ситуація зайшла в глухий кут – авіакомпанії «Аеросвіт» і «МАУ» за раніше отримане аеронавігаційне обслуговування перестали платити взагалі. Розмір боргу цих двох авіакомпаній є причиною застосування до них процедури розрахунків за передоплатою, аби припинити накопичення заборгованості.

Неприпустимо використовувати державне підприємство як кредитну установу для приватного бізнесу.

Недоотримання плати за аеронавігаційне обслуговування у розмірі понад сотню мільйонів гривень тільки від цих двох перевізників негативно позначається на реалізації важливих для аеронавігаційної галузі проектів, що перешкоджає її ефективному розвитку. Це змушує Украерорух вдаватися до більш дієвих методів упливу на авіакомпанії-боржники.

Для інформації

Як показує досвід, авіакомпанії охоче спекулюють темою вартості аеронавігаційного обслуговування, яке здійснює Украерорух, щоб відволікти увагу громадськості від надміру завищених цін на авіаквитки при внутрішніх перельотах. Так зміщують акценти з недбалого господарювання як причини своїх фінансових проблем на пошуки винних. А під загрозою припинення Украерорухом аеронавігаційного обслуговування через борги авіакомпанії вдаються до перевіреного методу прикриватись інтересами пасажирів.

Для об’єктивної оцінки ситуації необхідно враховувати такі неспростовні факти.

Україна знаходиться на 20-му місці серед 39-ти країн – членів Євроконтролю за розміром ставки плати за аеронавігаційне обслуговування. Українська ставка в розмірі 45,56 € (без адміністративної ставки Євроконтролю) є нижчою за середньоєвропейську, що становить близько 55 €, та більш ніж удвічі менша за максимальну ставку – 99,27 € (Швейцарія). Нижчий розмір одиничної ставки плати за аеронавігаційні послуги порівняно з Україною мають такі невеликі країни як Албанія, Латвія, Мальта, Вірменія, Болгарія, Кіпр, Хорватія, Молдова, Угорщина та Ірландія. Чому вітчизняним авіакомпаніям «дорого» літати тільки в Україні, а в Європу, де вартість послуг провайдерів аеронавігаційного обслуговування значно вища, – не дорого?

Витрати на аеронавігаційне обслуговування ніколи не були визначальними у загальній статті видатків авіаперевізника. Частка вартості послуг за аеронавігаційне обслуговування у загальній вартості квитка, що продають авіакомпанії на внутрішній переліт у межах України, становить від 3% до 5%, а на міжнародний переліт іще менше. І вартість аеронавігаційного обслуговування одного рейсу покривається за рахунок трьох-чотирьох квитків економ-класу або за півтора квитка бізнес-класу. Наївно виглядають багаторазові спроби авіакомпаній переконати авіапасажира, що саме аеронавігаційні витрати загальмовують їх великий бізнес.

Украерорух має законні права вдаватися до радикальних заходів із призупинення аеронавігаційного обслуговування рейсів авіакомпаній-боржників. Це передбачено угодами між провайдером і авіаперевізниками та пунктом 4 статті 36 Повітряного кодексу України: «У разі несплати боржником неоскарженого в установлений строк рахунка до нього може бути вжито заходів щодо відшкодування боргу, включаючи затримання повітряного судна та припинення обслуговування повітряних суден боржника після закінчення триденного строку з дня отримання боржником відповідного письмового попередження, а також за відсутності обґрунтованих причин продовження строків сплати боргу». Тому законні методи впливу ніяк не можна розцінювати як тиск Украероруху на перевізників.

Злісним неплатником авіакомпанія «МАУ» стала зі зміною власника після продажу державного пакету акцій (61,58%) приватним засновникам. Відтоді «МАУ» демонструє тактику, традиційну для авіакомпанії «Аеросвіт». Це свідчить про кризу управління і показує нездатність або небажання вести ефективну господарську діяльність та будувати партнерські відносини з державним підприємством. Годі шукати зовнішні причини недобросовісної фінансової поведінки авіакомпанії «МАУ», оскільки вони криються у внутрішній площині.

ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» постійно знаходиться у процесі судової тяганини з органами влади, намагаючись отримати від держави преференції у вигляді знижок в оплаті аеронавігаційних послуг. Однак будь-яка диференціація вартості таких послуг є дискримінаційною стосовно інших авіаперевізників, зокрема зарубіжних, що суперечить національному законодавству і європейським нормам. Це буде прямим порушенням міжнародних зобов’язань, які взяла на себе держава Україна, ратифікувавши закони про вступ до Європейської організації з безпеки аеронавігації (Євроконтроль). Намагання «Аеросвіту» будь-що перекласти частину своїх витрат на плечі інших авіаперевізників та партнерів є прикладом недобросовісного ведення бізнесу.Тенденцією стало також задоволення будь-яких позовних вимог ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» у судах першої інстанції. То кого в цій ситуації захищає судова гілка влади – державу та її інтереси чи приватний бізнес?
Джерело:  Прес-служба Украероруху

<< попередня новина   |    до списку новин    |   наступна новина >>


мапа сайту  |   пошук  |   зворотний зв'язок  |   гостьова книга  |   посилання