Міністерство інфраструктури України
Державне підприємство
обслуговування повітряного руху України
Безпека. Ефективність. Відповідальність
In English
blank Служба аеронавігаційного обслуговування
blank Структура та основні засади функціонування
blank Обслуговування повітряного руху
blank Контроль якості обслуговування повітряного руху
blank Організація та управління використанням (менеджмент) повітряного простору
blank Організація потоків повітряного руху
blank Метеорологічне обслуговування авіації
blank Методична рада Украероруху
blank Місцева кваліфікаційна комісія Украероруху
blank Служба зв’язку, навігації та спостереження
blank Обслуговування аеронавігаційною інформацією
blank Украероцентр
Новини
21 травня 2018
УКРАЕРОРУХ ГАРАНТУЄ ВИСОКИЙ РІВЕНЬ БЕЗПЕКИ ПОВІТРЯНОГО РУХУ під час проведення в Києві фінального матчу Ліги чемпіонів УЄФА

18 травня 2018
Украерорух підготував фахівців двох аеропортів з питань розслідування подій, пов’язаних із безпекою польотів

6 квітня 2018
Украерорух та ЄІБ підписали оновлений кредитний договір

2 квітня 2018
Станом на кінець березня в Украерорусі зафіксовано відсутність заборгованості авіакомпаній за надане аеронавігаційне обслуговування

15 березня 2018
Відкрито конкурсний відбір кандидатів на посади диспетчерів-інструкторів

Організація та управління використанням (менеджмент) повітряного простору
Організація повітряного простору

Повітряний простір України та повітряний простір над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами покладена на Україну, визначається та встановлюється відповідно до стандартів та рекомендованої практики ICAO, документів ЄВРОКОНТРОЛЮ, Повітряного кодексу України, Положення про використання повітряного простору України та складається з таких структурних елементів:
  • 1 район польотної інформації верхнього повітряного простору (UIR KYIV);
  • 5 районів польотної інформації (FIR Дніпро, FIR Київ, FIR Львів, FIR Одеса, FIR Сімферополь);
  • диспетчерські райони та зони (UTA, CTA, TMА, CTR), в яких надається обслуговування повітряного руху органами ОПР;
  • військові ATCA/MILТМА, ATCZ/MILCTR, в яких здійснюється управління повітряним рухом відомчими органами УПР;
  • аеродромні зони польотної інформації (AFIZ) – встановлюються для надання польотно-інформаційного та аварійного обслуговування на аеродромах AFIS;
  • зони аеродромного руху (ATZ) – встановлюються, як правило, для ЗПМ;
  • маршрути ОПР, у тому числі спеціально виділені маршрути для перетинання державного кордону;
  • повітряний простір вільних маршрутів (FRA);
  • заборонені зони (P), зони обмеження польотів ®, небезпечні зони (D) - встановлюються в районах, де польоти повітряних суден заборонені або обмежуються;
  • навчальні та тренувальні зони (T), які мають статус тимчасово відокремлених районів (TSA) або тимчасово зарезервованих районів (TRA);
  • зони з особливим режимом використання повітряного простору – встановлено вздовж державного кордону України та навколо заборонених зон (P).

Розробка аеронавігаційних процедур

Розробка аеронавігаційних процедур полягає у створенні процедур польоту повітряних суден у районі аеродрому для організації безпечної та ефективної аеронавігації.

До таких процедур належать:
  • стандартний виліт за приладами (SID);
  • стандартне прибуття за приладами (STAR);
  • процедура заходження на посадку (IAP);
  • процедури зональної навігації (RNAV);
  • процедури візуального маневрування.

У процесі дизайну перелічених процедур особлива увага приділяється розрахункам абсолютної/відносної висоти прольоту перешкод (OCA/OCH) – мінімальної абсолютної чи відносної висоти над рівнем порогу ЗПС або, у відповідних випадках, над перевищенням аеродрому, яка використовується для дотримання відповідних критеріїв прольоту перешкод.

У процесі розробки аеронавігаційних процедур та дизайну термінального повітряного простору враховуються інтереси та потреби всіх учасників аеронавігації. З цією метою службою налагоджені тісні контакти з провідними авіакомпаніями, що виконують польоти в аеропорти України, штурманськими службами аеропортів та органами ОПР. Саме такий комплексний підхід передбачений міжнародними документами та адаптований у вигляді Керівництва з дизайну структури повітряного простору України (1,2Mb).

Для належного виконання свого основного призначення персонал Служби, який задіяний для розробки аеронавігаційних процедур, в повсякденній роботі вирішує значну кількість рутинних, але не менш важливих завдань: аналіз умов розміщення будівництва (реконструкції) об’єкта (об’єктів), що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху, проведення імітаційних моделювань, моніторинг використання нових та вдосконалених аеронавігаційних процедур, контроль якості опублікованої аеронавігаційної інформації.

Сучасне програмне забезпечення та висококваліфікований персонал дозволяють підприємству якісно виконувати будь-які роботи щодо розробки процедур за короткий строк.

Одним з основних напрямів вдосконалення термінального повітряного простору є впровадження найбільш сучасних методів навігації, заснованої на характеристиках (PBN): з використанням навігаційних полів діючих та перспективних глобальних супутникових систем, таких як GPS, GLONASS, EGNOS, та розвиненої наземної інфраструктури визначення місцеположення ПС (DME/DME) під час польоту. Навігація, заснована на характеристиках, є обов’язковою умовою для впровадження таких важливих нововведень як концепція вільних маршрутів (FRA) та техніка безступінчастого зниження (CDО).

Застосування таких методів навігації дозволяє в повній мірі використовувати можливості бортового обладнання сучасних ПС, економити пальне, скоротити негативний вплив на довкілля, спростити роботу екіпажу ПС та диспетчера УПР.

Класифікація повітряного простору ОПР

Повітряний простір України та повітряний простір над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами покладена на Україну, поділяється на контрольований повітряний простір ОПР та повітряний простір поза межами контрольованого повітряного простору ОПР.

Контрольований повітряний простір ОПР України за стандартами ІСАО класифікується як повітряний простір класів C та D, у межах якого забезпечуються усі види ОПР.

Повітряний простір поза межами контрольованого повітряного простору ОПР України поділяється на повітряний простір ОПР, в якому надається за запитом польотно-інформаційне та аварійне обслуговування (повітряний простір ОПР класу G), та некласифікований повітряний простір, де обслуговування повітряного руху не надається.

Схема розподілу повітряного простору ОПР України за класами (288Kb)

Управління використанням (менеджмент) повітряного простору

Управління використанням (менеджмент) повітряного простору – діяльність із планування, основною метою якої є забезпечення максимального використання доступного повітряного простору шляхом його динамічного розподілу за часом та в окремих випадках виділення частини повітряного простору для різних категорій користувачів з метою задоволення їх короткострокових потреб.

Управління використанням (менеджмент) повітряного простору України та у повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами покладена на Україну, здійснюється за принципами гнучкого використання повітряного простору на трьох рівнях: стратегічному, передтактичному, тактичному.

Три рівні управління використанням (менеджменту) повітряного простору охоплюють завдання цивільно-військової координації.

Управління використанням (менеджмент) повітряного простору стратегічного рівня здійснюється Державіаслужбою України та Міністерством оборони України.

Управління використанням повітряного простору передтактичного та тактичного рівнів здійснюється Украероцентром та центрами організації повітряного руху (далі - центри ОрПР) в межах їх компетенції.

Управління використанням (менеджмент) повітряного простору передтактичного рівня передбачає заходи щодо планування, координації використання повітряного простору та щоденного розподілу повітряного простору між користувачами на тимчасовій основі відповідно до державних пріоритетів у використанні повітряного простору України, встановлених Повітряним кодексом України.

Управління використанням (менеджмент) повітряного простору тактичного рівня передбачає заходи в день провадження діяльності щодо активації, деактивації та перерозподілу у реальному часі повітряного простору, запланованого для використання на передтактичному рівні. Тактичний рівень також передбачає процедури цивільно-військової координації між відповідними органами ОПР та відомчими органами УПР щодо вирішення можливих конфліктів під час обслуговування GAT та управління OAT.

Перелік основних нормативно-правових актів України та документів ЄВРОКОНТРОЛЮ щодо управління використанням (менеджменту) повітряного простору (49Kb).

Планування використання повітряного простору

Планування та координація використання повітряного простору на передтактичному та тактичному етапах здійснюється Украероцентром та центрами ОрПР в межах їх повноважень.

Користувачі повітряного простору, зацікавлені у виконанні польотів та/або провадженні іншої діяльності з використання повітряного простору, повинні подати заявку на використання повітряного простору відповідно до вимог нормативно-правових актів України.

Украероцентр, центри ОрПР, отримавши заявки на використання повітряного простору, в межах своїх повноважень проводять аналіз, координацію та планування використання повітряного простору.

Украероцентр за погодженням з відповідним центром ОрПР приймає рішення щодо включення опрацьованих заявок до Плану використання повітряного простору, що є підставою надання дозволу або заборони на використання повітряного простору, про що інформує подавця відповідної заявки (за його запитом).

Використання повітряного простору одночасно (за місцем, часом та висотою) двома або більше користувачами повітряного простору регулюється Украероцентром або центрами ОрПР відповідно до їх компетенції, згідно з державними пріоритетами у використанні повітряного простору України та за принципами гнучкого використання повітряного простору.

Украероцентр формує та оновлює План використання повітряного простору відповідно до прийнятих рішень про розподіл та перерозподіл повітряного простору, а також наданих дозволів та заборон на використання повітряного простору.

Дозвіл на використання повітряного простору користувачам надається Украероцентром, або центрами ОрПР на підставі отриманої заявки на ВПП у порядку, визначеному Положенням про використання повітряного простору України.

Рішення Украероцентру, центрів ОрПР у межах наданих повноважень щодо використання повітряного простору обов'язкові до виконання всіма органами ОПР, відомчими органами УПР, користувачами повітряного простору.

Дозвіл на використання повітряного простору для виконання польотів повітряних суден надається після отримання відповідного дозволу на виконання польоту.

Схема надання дозволу на використання повітряного простору (38Kb)

Цивільно-військова координація

Цивільно-військова координація при організації повітряного руху – координація між цивільними та військовими органами, уповноваженими приймати відповідні рішення та узгоджувати відповідні дії стосовно організації використання повітряного простору.

Цивільно-військова координація здійснюється між повноважними цивільними та військовими органами, іншими повноважними органами державної авіації з метою забезпечення безпеки польотів у випадку, коли будь-яким військовим органом, іншим повноважним органом державної авіації, що розташований в Україні або за її межами, планується та здійснюється діяльність, потенційно небезпечна для польотів цивільних повітряних суден. Така цивільно-військова координація здійснюється у випадку, якщо потенційно небезпечна діяльність планується та здійснюється на території України або у повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговуванням повітряного руху міжнародними договорами України покладена на Україну.

Цивільно-військова координація здійснюється Украерорухом на міжнародному, міжвідомчому та оперативному рівнях.

Цивільно-військова координація на міжнародному рівні здійснюється Украерорухом у процесі реалізації державної політики у сфері використання повітряного простору та організації повітряного руху, а з оперативних питань – Украероцентром та центрами ОрПР.

Цивільно-військова координація на міжвідомчому рівні здійснюється Украерорухом разом з відповідними державними органами, організаціями та користувачами повітряного простору для вирішення питань, пов’язаних із використанням повітряного простору та організацією повітряного руху.

Цивільно-військова координація на оперативному рівні здійснюється Украероцентром, центрами ОрПР з відповідними органами управління видів ЗС України, правоохоронних органів, інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства України, органами ОПР, відомчими органами УПР та користувачами повітряного простору для вирішення оперативних питань під час планування та провадження діяльності з використання повітряного простору з метою забезпечення безпеки та ефективності повітряного руху при одночасному виконанні польотів цивільних і державних повітряних суден, провадження іншої діяльності з використання повітряного простору і контролю за дотриманням порядку та правил використанням повітряного простору України.

Цивільно-військова координація в рамках Об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху (ОЦВС) здійснюється Украероцентром та центрами ОрПР для вирішення оперативних питань, пов’язаних з виконанням завдань організації використання повітряного простору, безпечного і регулярного повітряного руху.

Цивільно-військова координація під час обслуговування повітряного руху та управління повітряним рухом на аеродромах спільного використання здійснюється в рамках об’єднаної групи керівництва польотами між посадовими особами органу ОПР та відомчого органу УПР з метою забезпечення безпеки та ефективності повітряного руху при одночасному виконанні польотів цивільних та державних повітряних суден у спільному повітряному просторі.

Об'єднана цивільно-військова система організації повітряного руху України

Об’єднана цивільно-військова система організації повітряного руху (ОЦВС) забезпечує виконання завдань щодо організації використання повітряного простору України, безпечного і регулярного повітряного руху в повітряному просторі України та в повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами України покладена на Україну.

Структура, завдання та порядок функціонування ОЦВС визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 року № 1281 (148Kb).

ОЦВС очолює директор Украероруху.

В особливий період керівництво діяльністю підрозділів системи здійснюється Генеральним штабом Збройних Сил.

До складу ОЦВС входять такі підрозділи Украероруху:
  • Украероцентр, який є головним оперативним підрозділом ОЦВС;
  • РСП «Київцентраеро»;
  • РСП «Кримаерорух»;
  • Дніпропетровський РСП;
  • Одеський РСП;
  • Львівський РСП;
  • Служба аеронавігаційної інформації;
  • Центр підвищення кваліфікації (у складі НСЦ Украероруху);
  • Лікарсько-льотна сертифікаційна комісія (у складі Медичного центру ЦА).


мапа сайту  |   пошук  |   зворотний зв'язок  |   гостьова книга  |   посилання