 |
Міністерство інфраструктури України Державне підприємство
обслуговування повітряного руху УкраїниБезпека. Ефективність. Відповідальність |
|
|
|
|
|
|
| У дзеркалі ЗМІ |
| Небо одне на всіх |
| ("Голос України" 19.10.2005) |
 Біля комп'ютерних моніторів у навушниках з мікрофонами сидять люди. Не відриваючись, дивляться на екран, час від часу ведуть радіопереговори англійською мовою. Може створитися враження, що вони захоплені комп'ютерною грою. Але насправді це – аж ніяк не розвага. Так збоку виглядає робота авіадиспетчерів.
Рух повітряними транспортними коридорами значно цікавіший за будь-яку гру, – стверджує Віктор Добрівський, начальник Районного диспетчерського центру «Київцентраеро» – регіонального структурного підрозділу Украероруху. – Авіадиспетчери забезпечують безпеку повітряного руху над територією нашої країни. В їхніх руках знаходиться життя тисяч людей, не тільки в повітрі, а й на землі. Тому і відповідальність за кожне прийняте рішення – велика.
«Комп'ютерні ігри» у цих професіоналів не закінчуються ніколи. На екрані моніторів повітряними шляхами рухаються мітки літаків зі спеціальними позначками. Іноді один авіадиспетчер контролює до двадцяти таких міток. Кожен літак прямує за визначеним маршрутом, має свою висоту і швидкість, до того ж ці параметри залежно від різних причин можуть змінюватися, у тому числі і за командою диспетчера. Це вимагає від нього максимальної концентрації уваги, адекватного сприйняття повітряної обстановки загалом, уміння безпомилково визначати пріоритети під час прийняття рішень.
І якщо подивитися на старе устаткування, що залишилося тільки як музейні експонати, важко уявити, як раніше вдавалося забезпечувати безпеку польотів. Адже це устаткування не давало можливості бачити чітку картину повітряного руху, не моделювало обстановку в зоні відповідальності і не інформувало диспетчера про небезпечні ситуації. Доводилося тримати в голові безліч необхідної інформації, тому часу на аналіз і прийняття рішень залишалося мало.
Сьогодні у великому залі, обладнаному сучасними системами управління повітряним рухом, несуть спільну службу цивільні і військові диспетчери. Створення в 1999 році Об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху дає змогу раціональніше використовувати повітряний простір і для цивільних, і для військових цілей. Така кооперація є тільки в Німеччині, Швеції і в Україні. Як стверджують фахівці, це гарантує гармонізацію інтересів економіки і безпеки нашої держави.
Сьогодні Украерорух відповідає за п'ять районів польотної інформації загальною площею 774569 кв. км. Загальна довжина міжнародних маршрутів у повітряному просторі України становить 47 000 км. Аеронавігаційні послуги надано більш як 2500 авіакомпаніям світу.
Українські авіадиспетчери контролюють рух повітряних суден не тільки в межах сухопутних кордонів країни, а й над морем. Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) відповідальність за обслуговування руху в міжнародному повітряному просторі над Чорним морем делегувала Україні. Це є ще одним свідченням визнання високого рівня розвитку національної аеронавігаційної системи.
Торік наша країна стала повноправним членом Європейської організації з безпеки аеронавігації (Євроконтроль). Її мета – створення і розвиток цілісної загальноєвропейської системи безпеки повітряного руху. Це дуже важливий крок України на шляху інтеграції в європейське співтовариство.
Єдині міжнародні кваліфікаційні вимоги щодо правил і процедур управління повітряним рухом, рівня володіння англійською мовою поширюються і на українських диспетчерів. Сьогодні створюється така система освіти авіадиспетчерів, яка в майбутньому дасть змогу випускникам бути затребуваними не тільки в Україні, а й у всьому світі.
Авіаційних диспетчерів в Україні готують лише два вузи – Національний авіаційний університет у Києві і Державна льотна академія України в Кіровограді. Але не всі їх випускники залишаються працювати за спеціальністю. Профпридатність багато в чому залежить від психологічних особливостей людини, її характеру і темпераменту.
Диспетчер зі стажем Віктор Добрівський каже, що абітурієнта, насамперед, потрібно перевірити на увагу. Якщо він веде розмову і ще в змозі спостерігати за тим, що відбувається обабіч, отже, до роботи придатний. Також у роботі диспетчера дуже важливі дикція і тембр голосу, здібність до вивчення іноземних мов. А справжній диспетчер-професіонал – це той, хто передбачає і впливає на ситуацію, а не йде в неї на поводу.
Ольга Вітер
Шановні колеги!
Щиро вітаю вас із професійним святом – Міжнародним днем авіадиспетчерів.
Це ваша заслуга в тому, що повітряний простір України став невід'ємною часткою європейського неба. Ваш високий фаховий рівень дає змогу постійно підвищувати якість аеронавігаційного обслуговування тисяч світових і вітчизняних авіакомпаній.
Бажаю вам міцного здоров'я і нових успіхів у цій надзвичайно важливій і відповідальній роботі.
Нехай щастить!
Юрій Чередніченко, генеральний директор Украероруху |
|
|
|
|
|
|
 |
|
|
|
 |
Аеропорт, м. Бориспіль, Київська обл., Україна, 08300, тел: (+38044) 235-21-10, факс: (+38044) 281-84-84
© 2005-2024 Украерорух |
|
