| 16 липня 2021 |
| «Бухгалтерія – це порядок, за це й люблю свою професію» – Олена Дутова |
16 липня в нашій країні відзначають День бухгалтера. У 1999-му році саме в цей день прийняли закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Про роботу бухгалтерів великого державного підприємства, що є природним монополістом і співпрацює з партнерами з багатьох країн світу, про плюси й мінуси професії, про ставлення до роботи і до колег, про необхідність дотримуватись чітких термінів та особливості роботи в умовах сучасних реалій – в інтерв’ю з головним бухгалтером Украероруху Оленою ДУТОВОЮ.
Пряма мова.
 Украерорух як велике державне підприємство і природний монополіст уже два роки як перейшов на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. Проте застосування цих стандартів має широке поле для їх різного тлумачення. Важливо ретельно вивчати всі можливі наслідки застосування того чи іншого стандарту, щоб уникнути помилок. Важливо, щоб наша звітність містила повну, правдиву та неупереджену інформацію про фінансовий стан, результати діяльності і рух коштів підприємства, та була, так би мовити, читабельною для користувачів.
За сучасним законодавством, податковий облік ґрунтується на бухгалтерському. Таким чином, важливість останнього зросла. За господарським кодексом, керівник підприємства і головбух – посадові особи, на яких покладається найбільша відповідальність. І так, ми сумлінні платники податків, шануємо закон.
Велике значення в моїй роботі на посаді головного бухгалтера має підтримка безпосереднього керівника і директора підприємства, яку я маю і ціную.
Рік для бухгалтерів закінчується тоді, коли завершується звітний період, а не як у всіх – за календарем. Тому в лютому у нас іще грудень, і попередній рік закінчується 28 лютого, зі зданим звітом.
Навантаження на бухгалтерію протягом року відносно рівномірне попри уявлення, ніби у нас між періодами авралів триває суцільне затишшя. Проте кожен перший місяць нового кварталу – звіт за попередній, тоді навантаження подвоюється. Моя посада на державному підприємстві особлива тим, що я дуже мало займаюсь звичайною бухгалтерською роботою, яку добре знаю і люблю. Натомість маю більше вирішувати системних питань, налагоджувати процеси й організовувати взаємодію, відповідати на різноманітні запити…
Найскладніші періоди для бухгалтерії нашого підприємства – березень і квітень. Паралельно із завершенням річного звіту відразу ж починаємо готувати квартальний, і в цей же період проходимо щорічний аудит фінансової звітності за попередній рік. Квартальний звіт маємо здати до 25 квітня, до 30 квітня – розмістити річний звіт, підтверджений звітом незалежного аудитора.
До 2020 року не було такого періоду, щоб в Украерорусі було менш як дві перевірки водночас, а бувало й три. Досить складно поєднувати щоденну роботу із необхідністю оперативно надавати кожній комісії документи, довідки, звіти. І це, до слова, навіть фізично важко, бо доводиться безліч разів переміщувати між кабінетами десятки важких папок.
Двадцять років я працювала в комерційних компаніях, а останні сім – у державному секторі. Так, держпідприємства дужче зарегульовані, ніж бізнес, бо змушені керуватись набагато більшою кількістю нормативних актів. Бізнес вільніший у можливостях грошових витрат, бо звітує за раціональність цього процесу лише перед власником. У бізнесі два підрозділи – бухгалтерія та служба безпеки – відповідальні є збереження активів власника.
У звітні періоди ніхто з бухгалтерії не ходить у відпустку. Залежимо від строків подання звітів – вони чітко визначені. Відповідно вимагаємо дисципліни від усіх підрозділів, які мають надати нам документи за попередній період.
Робота головного бухгалтера доволі стресова. Але з огляду на досвід і характер намагаюсь у складних ситуаціях визначити: це проблема чи витрати? Маю спрогнозувати, яким може бути найгірший результат виходу з проблеми і, спираючись на це, почати вирішення проблеми, щоб уникнути найгіршого. Слід продумувати свої дії на два-три кроки наперед залежно від варіантів. І якщо визначати, чого в бухгалтера має бути більше – песимізму чи оптимізму, скажу так: потрібен баланс.
Часто кажу фразу: богу дякувати, я не лікар. Помилка бухгалтера не спричинить непоправних наслідків для чийогось життя чи здоров’я. У нашій роботі все можна виправити. Головне – з’ясувати причини, які призвели до цього, аби уникнути повторення помилки. Причиною може бути і недосконалість законодавства, й людський фактор, і збій програмного забезпечення.
Люблю працювати на випередження. Якщо щось можна передбачити, спрогнозувати ¬– це треба вчасно зробити, щоб «підстелити соломки».
Робота бухгалтерів дуже ускладнилась через режим простою, а потім – неповного робочого часу, запроваджені внаслідок пандемії. Нарахування усіх виплат різним категоріям працівників потребує ручного внесення значної кількості інформації. Ми працюємо з програмою нарахування зарплати 1994 року. На практиці, зокрема, був випадок збою програми, і кільком працівникам не була нарахована вислуга, а це для більшості відчутна сума. Проте завчасно відстежити цей збій ніхто не міг. Ми вдячні колегам, які здатні адекватно реагувати і конструктивно вирішувати подібні питання.
До 1 червня 2020 року ми взагалі ніякого впливу пандемії не помітили, роботи не поменшало ні на крихту – у нас саме був березень/квітень. Звучить як каламбур, але так побудовані деякі бухгалтерські процеси. Коли у когось почався режим простою, 2/3 зарплати, карантинні заходи, а у когось тривав аудит і хтось мало не ночував на роботі.
Бухгалтерський облік як напрям не має ніяких мінусів – там усе чітко, логічно й систематизовано.
 Основні мінуси в нашій роботі – часті зміни законодавства, неврегульованість окремих питань і можливість двоякого тлумачення деяких норм. Незважаючи на те, що будь-яке різночитання податкового кодексу завжди трактується на користь платника податків, у нашій країні воно працює не завжди. Також до мінусів нашої професії можна зарахувати те, що робота ніколи не закінчується, цей процес – безперервний.
Хороший бухгалтер повинен уміти бачити проблему не тільки в контексті бухгалтерського обліку, а й із боку підрозділу, задіяного в конкретному процесі. Для головного бухгалтера дуже важлива гнучкість. Зазвичай не буває стовідсотково правих і стовідсотково винних, і коли є якісь непорозуміння, треба розв’язати їх так, аби в результаті обидві сторони були задоволені.
Бухгалтер учиться все життя. Змінюється законодавство, норми і правила, з’являється нове програмне забезпечення. Фахівцям у цій сфері важливо підвищувати кваліфікацію, бувати на семінарах і тренінгах, обмінюватись ідеями з іншими спеціалістами. Серед моїх колег, наприклад, моя заступниця Ольга Скоба та колишня заступниця Алла Юрченко мають дипломи з міжнародної фінансової звітності (DipIFR).
Треба вміти казати «ні» – не зважаючи ні на статус, ні на вік. Це важливо для всіх сфер діяльності, і не лише професійної. Часто важко відмовляти старшій за себе людині або, наприклад, вищому за посадою співробітнику. Проте головний критерій – наслідки твоїх дій.
Важливо вміти ставити крапку. Людям із комплексом відмінника дуже важко у цій професії, бо намагання довести все до ідеалу не дозволить дотриматись жодного дедлайну. Треба визначати момент, коли все уже досить ідеально. Це значить: годі вдосконалювати, бо межі цьому не буде.
Кожна людина має здібності до певної діяльності. Спершу я вважала, що будь-яку людину можна навчити всього, за принципом: якщо це може одна людина, зможе й інша, а якщо не вдається – значить, вона не захотіла. Із досвідом стала розуміти, що змушувати працівника до того, до чого він не має схильності, – неправильно. Роботу він зробить, але процес не принесе йому задоволення і не дасть відчуття власної значимості, а це важливо. Роботи ж багато, і треба знайти нішу, в якій конкретна людина проявляє себе найкраще.
Непорядність – те, за що треба звільняти. Бухгалтерія дає доступ до ресурсів, і факт отримання неправомірної вигоди, як офіційно зветься звичайна по суті крадіжка, – це безумовний привід для звільнення працівника, при чому неодмінно з компенсацією завданого збитку. Якщо людина припустилась помилки через неуважність чи неправильне розуміння ситуації, – це зовсім інше. Я завжди шукаю причину помилки, щоб уникнути повторення подібного.
Обманути бухгалтера можна. Один раз. Якщо я побачу, що мене обманюють, я цій людині не довірятиму більше ніколи! Я не буду цього пам’ятати, згадувати, записувати, не буду мститися… Просто на думку цієї людини я більше не спиратимуся ні за яких умов.
 Для мене важливо довіряти своїм працівникам. Обсяг інформації, який я опрацьовую, не дозволяє контролювати найменші нюанси. Наприклад, підписуючи відомість на виплату заробітної плати, оцінюю основні моменти, а в деталях покладаюсь на професіоналізм своїх колег. На щастя, в бухгалтерії працюють фахівці, в яких я впевнена.
Графік надання в бухгалтерію документів виконується не завжди, а це завдання кожного з підрозділів, які відповідальні за своєчасне надання документів до відділу бухгалтерського обліку. Сюди додається і графік роботи, і пандемія. В результаті підвищується навантаження на бухгалтерів у звітний період.
Наголошую: це треба не мені чи моїм колегам, це потрібно підприємству! Я можу закрити облікову базу і прозвітувати за тими документами, які отримала, і буду криштально чесна стосовно всіх інших, що надійшли після звітної дати. І до мене як головбуха не буде ніяких питань. Але я хочу, щоб наше підприємство все відображало вчасно і показувало звітність, за яку не буде підстав отримувати зауваження від аудиторів. Ми разом робимо одну справу і маємо спільну мету: щоб підприємство не підпадало ні під які ризики.
З людьми треба поводитись так, як хочеш, щоби поводились із тобою. Ця установка – з дитинства, і я її дотримуюсь. Намагаюсь надавати фінансову звітність колегам-фінансистам не в останній день, бо вони на його основі мають зробити свою, а на це потрібен час. І від мене залежить, чи буде моїм колегам зручно працювати. Я поважаю чужий труд і хочу, щоб поважали відповідно мій.
Бухгалтерія – це порядок, за це й люблю свою професію. І важливо, що вона завжди буде затребуваною. З досвідом цінність бухгалтера на ринку праці зростає. Але парадокс у тому, що через це досвідченому спеціалістові стає важче знаходити нову роботу, бо звужується вибір компаній, де можна застосувати усі свої знання й отримувати гідну оплату праці. Дрібні підприємства стають нецікаві і не можуть задовольнити його запит.
Те, що я жінка, трохи заважало на початку професійної діяльності, що часто проявлялось у зверхності старших колег-чоловіків: мовляв, ну от прийшла дівчинка, що вона може розумного сказати… У будь-якій бухгалтерії працюють переважно лише жінки. Але співпрацюємо ми з обома статями, і я ставлюсь до всіх однаково. Хоча, з чоловіками мати справу завжди простіше.
Гроші – це інструмент, хоч і не єдиний, який дозволяє дбати про здоров’я, мати спокій і отримувати задоволення. Гроші вирішують багато проблем, але не всі. Є чимало речей, яких не купиш, наприклад молодість (це не те саме, що вдосконалена зовнішність). У всіх нас різні потреби і різна шкала для вимірювання. Можна бути щасливим у Кийлові і нещасним – на Мальдівах. Треба зіставляти зусилля, потрачені на заробляння грошей, із вигодами – матеріальними й нематеріальними, – які можна отримати, витративши гроші. У цьому має бути баланс.
Додому роботу не ношу, працюю на роботі. Ключове слово – працюю. А щоб і завтра я робила це якісно, вдома я маю відпочивати. Зрештою, життя не обмежується роботою, і жити треба якісно. Тому в офісі я не думаю про дім, а вдома стараюсь не думати про робочі питання.
Відпочивати найбільше люблю на морі. І люблю бувати у цікавих місцях, в тому числі в Україні. У нас є що подивитись, хоча в нашій країні туристичні пам’ятки у такому стані, що стає сумно. Втім, я можу прекрасно відпочити й удома. Мені самій із собою не нудно. Це окремий вид відпочинку, і він теж потрібен.
Я дуже вимоглива – безвідносно до професії, такий характер. Завжди була строгою дівчиною. В усьому люблю порядок. Проте вдома я все ж інша, бо з рідними головне – любити їх.
Я – мама двох дітей, і це головна моя місія. Діти дорослі, але я досі маю на них вплив – самі так кажуть. Хоча бухгалтерами вони не стали. Донька має різносторонні інтереси: системний аналіз (закінчила КПІ), мистецтвознавство, китайська мова… Син вивчає фінанси, але вже працює в іншій сфері. Я вважаю себе хорошою матір’ю і пишаюся цим.
З нагоди свята, як і завжди, дуже щиро бажаю усім колегам здоров’я. Це найважливіша умова, щоб людина могла досягти всього, чого хоче. І важливо, щоб у кожного в родині було все добре. Хочу, аби нашу працю цінували, бо на підприємстві з бухгалтерії все починається і нею все завершується. Я дуже добре усвідомлюю місце бухгалтерії у діяльності нашого підприємства – ми не перші, ми не заробляємо кошти, але без нас спиняться всі процеси.
Дякую кожному працівникові відділів бухгалтерського обліку в усіх підрозділах Украероруху, за сумлінну працю і підтримку, бажаю успіхів у нашій нелегкій справі. |
| Джерело: Украерорух |
|
